Техніка молоді: як українська школа робототехніки отримала визнання у Європі

спецпроект

Роман читав багато книг із бізнесу, навчався в Еріксонівському Університеті коучингу, Школі бізнесу в Ризі. Згодом став директором українського представництва міжнародної торгової компанії з виробництвом у різних країнах світу. «Але завжди хотілося навпаки — робити щось в Україні та продавати потім у всьому світі. Мені подобалася сфера освіти, наука, технології, і я думав, як це все можна об'єднати», — згадує Роман Божок.

Роман Божок міг би стати вченим, інженером, програмістом, але дуже вже йому не подобалося «кабінетне життя». Після фізмату Університету ім. М.П.Драгоманова він навчався в аспірантурі Інституту математики, працював молодшим науковим співробітником у відділі математичної фізики та відділі фронтального аналізу, працював у Боннському університеті. Якось вирішив спробувати себе у бізнесі: «У 27 років я пішов із наукової сфери і почав займатися підприємництвом. Я не бачив себе людиною, яка сидить по вісім годин за столом, оскільки дуже активний, діяльний за своєю натурою».

Одного разу він відвідав міжнародну конференцію з нових технологій освіти і там йшлося про те, що робототехніка дуже допомагає вивчати програмування. Відтоді й почала формуватися бізнес-ідея. Роман пішов на курси Java і успішно їх закінчив, але не хотів бути програмістом, який проводить безперервно дні за комп'ютером. Вирішив рухатися у бік технологічних стартапів, дивився відеоролики на цю тему — все, що знаходив у нас і за кордоном. «У результаті я дійшов висновку, що добре було б займатися роботами. Але конструювати їх — це дуже складний процес. Тоді виникла думка створити школу з робототехніки», — згадує Роман Божок.

Головне — надійна команда

Завдяки злагодженій роботі, перша школа відразу стала успішною. І протягом першого року вдалось відкрити ще шість таких шкіл.

Роботи було дуже багато, доводилося працювати без вихідних. Добре, що до команди незабаром прийшли талановиті молоді хлопці Женя та Артем: чудовий програміст та віртуозний конструктор. Їх взяли на посаду викладачів, а паралельно вони очолили відділ R&D, створювали програми, конструювали роботів. А через три роки стали співзасновниками проєкту.

Проєкт швидко масштабувався. Якщо у травні 2017 року працювало 7 шкіл, то у 2018-му – 17, у 2019 – 47, у 2020 – 85 шкіл, а у травні 2021 – 88.

«Невелика зупинка у розвитку була пов'язана з локдауном. Але за цей час ми вийшли на ринки семи країн: України, Румунії, Молдови, Білорусії, Чехії, Словаччини, Польщі. Під час локдауну ми перейшли на онлайн-освіту, переклали програми чеською, польською та іншими мовами і навчальний процес не припинявся», — розповідає Роман Божок.

Приблизно в той же час, коли прийшли Женя та Артем, до проєкту приєдналися Ростислав та Фелікс, які стали співзасновниками. «Вони поділили функції так, як ми з Андрієм, — один контролював розвиток, навчальний процес, інший — фінансово-адміністративний. У тандемі вони чудово доповнили нашу команду, тому що ми з Андрієм вже не могли впоратися», — пояснює Роман Божок.

Роман зустрів свою давню подругу Олену — викладача англійської мови, у якої була своя школа. А її чоловік, Андрій Вилегжанін, що був фінансистом, саме звільнився з роботи і не знав, чим займатися. «Я йому запропонував відкрити школу, що ми й зробили у вересні 2016 року. На той момент я мав тисячу доларів. А загалом для відкриття першої школи потрібно було приблизно десять. Андрій вклав свої гроші, плюс я взяв у борг в у родичів. Так і вистачило», — розповідає Роман Божок.

У них вийшов чудовий тандем. Роман займався продажами, маркетингом, викладачами та навчальним процесом загалом. Андрій забезпечував фінансову, адміністративну та технічну частину проєкту.

Тут навчають не тільки програмуванню, але й азам бізнесу: «Ми так будуємо систему навчання, щоб діти робили якнайбільше власних проєктів, замислювалися над такими питаннями, як: «Кому потрібен мій проєкт?», «Яку проблему вирішує мій продукт?», «Хто потенційний покупець?» тощо. Ми не навчаємо підприємництву, але «зашиваємо» у програми практичний аналіз, підхід, який допомагає у розвитку бізнесу».

Між дітьми проходять конкурси проєктів — це важлива, «проєктна» частина навчання. До речі, і київський КПІ, і Одеський політехнічний університет зацікавлені у тому, щоб до них приходили випускники Robocode. «У наших школах викладають фахівці з КПІ, Одеського політеху та інших солідних ВНЗ, у наших дітей та молоді справді дуже високий рівень знань. А водночас — практичних навичок», — пишається Роман Божок.

Таких шкіл, як Roboсode, на сьогодні мало. У Польщі, Чехії, наприклад, немає: є Lego програмування, а дорослого embedded програмування немає. «Уявіть, що через 7 років в Україні буде 20 тисяч фахівців із embedded програмування, а в Польщі, Чехії не буде. І це прикольно», — каже Роман Божок.

Зараз у школах мережі Robocode понад 10 тисяч учнів. Основна вікова категорія — з 8 до 16 років. Але програми підходять і студентам, і старшим людям.

Наприклад, щоб створити робота, потрібно вчити математику та фізику. «Візьмемо робота-маніпулятора, який переносить предмети з одного місця на інше. Для цього потрібно за допомогою теореми косинуса вирахувати відстань. Більшість не пов'язаних з інженерією людей не розуміють, навіщо потрібна теорема косинусів. Адже ми у звичайному житті не використовуємо знання з математики, які дають, починаючи з п'ятого чи шостого класу. Відповідно, вивчати її немає мотивації. А наші діти із задоволенням вивчають, щоб відразу використати на практиці», — пояснює Роман Божок.

На уроках використовуються роботи, створені в RD-відділі (розробки та дослідження Roboсode). Плюс, діти конструюють свої власні проєкти. Це дозволяє зробити навчання максимально цікавим. А на п'ятому році навчання використовують технології штучного інтелекту. Серед них: комп'ютерний зір, який вчить автомобіль розрізняти дорожні знаки, системи інтелектуального керування комп'ютером, дроном тощо. «У вересні у Future School of Technology буде вже близько 60 учнів. А згодом ми, імовірніше, відкриємо мережу таких шкіл повного дня», — ділиться планами Роман Божок.

Також є уроки з прикладної математики. Наприклад, діти рахують, як підвищиться ціна акцій Google або Tesla за три роки і скільки на них можна заробити, якщо зараз купити цінні папери на певну суму. «Звичайно, це цікавіше, ніж завдання зі звичайного підручника з математики. Причому розрахунки роблять у Excel, що також дуже корисно», — переконаний Роман Божок.

На уроках також дають завдання створити в Excel свій магазин, порахувати його прибуток, маржинальність тощо. Це дуже цікаво, тому що кожен може створити свою індивідуальну торгову точку. Якщо дитина любить тварин, вона створює магазин товарів та корму для звірів. «Таким чином, вона може реально розрахувати розвиток цікавого для неї бізнесу. Мотивація набагато вища, ніж коли всі діти виконують одні й ті самі завдання. Такий підхід у навчанні використовують не багато людей», — каже Роман Божок.

У школах Roboсоde заняття один-два рази на тиждень. А 1 вересня 2019 року відкрили ще й спеціалізовану школу повного дня — Future School of Technology (з п'ятого до десятого класу), де діти навчаються з понеділка до п'ятниці з різних предметів. Фокус на математику, біологію, хімію, фізику, робототехніку, біотехнологію, програмування.

Роман Божок каже, що школа дуже затребувана, адже не секрет, що у більшості звичайних загальноосвітніх шкіл далеко недосконалі системи навчання. А у Future School of Technology діти можуть максимально себе розкрити та проявити, у них дуже висока мотивація. Це важливо, тому що волелюбне покоління «альфа» не робитиме те, чого не розуміє.

Тоді й зародилася ідея, що майбутній бізнес має приносити користь ось таким молодим людям. Крім шкіл, Robocode також проводить багато освітніх заходів, масштабних конкурсів, фестивалів та змагань з робототехніки — програмування та конструювання роботів.

Нещодавно Robocode подарувала Інженерній академії на Нивках роботів для оснащення класу робототехніки і викладач компанії проводить там заняття за рахунок Robocode. «Соціально корисні проєкти у нас були від початку, і вони розвиватимуться», — каже Роман Божок.

Також на базі Robocode безкоштовно навчають потенційних викладачів інформатиці, програмуванню та робототехніці, які потім йдуть працювати в різні ВНЗ країни. Працюємо з електронікою в онлайн форматі за допомогою сервісу Tinkerсad, вчимо JavaScript, Python. «Державні установи не можуть розвивати ці напрямки на такому рівні, на якому ми можемо», — переконаний Роман Божок.

«Коли я думав про бізнес ще до його заснування, мені дуже хотілося, щоб він був соціально відповідальним, корисним. Мені хотілося, щоб ми в Україні робили круті речі, які потім розходитимуться по всьому світу», — згадує голова Robocode.

Якось уночі після участі у демонстраціях на Майдані — справа була у 2014 році, Роман зайшов у кафе на Троєщині. За столиком сиділи двоє молодих людей років двадцяти. Вони палко обговорювали теми інвестицій, стартапів, якісь проєкти. «Мені на той час було вже 34 роки, їм 20, але я зрозумів, що вони багато в чому мене випередили. І мені дуже сподобалося, що молодь активно розвивається, вона, незважаючи на ситуацію в країні, має високі плани та цілі. І це Троєщина! Я читав свого часу в школах лекції про шкоду наркотиків — вважаю, що це актуальна тема, і мені сказали: «А чим ще на Троєщині займатись, окрім як продажем та вживанням наркотиків?». Але ті молоді люди показали, що молодь прагне щось робити, щось вигадувати, навіть уночі в кафе на Троєщині».

Роботів купують, щоб навчатися програмуванню. Крім того, планується випускати роботизоване обладнання для кабінетів із фізики, хімії, яке розпізнає кожного учня та оцінює його не лише за рівнем базових знань, а й за особистісними характеристиками, його емоційним та вітальним інтелектом. Наприклад, наскільки розвинене у дитини лідерство, а також різні таланти та здібності, в якому напрямку рухатись тощо.

Крім освітніх проєктів, у Robocode є й власне виробництво роботів. Спочатку в компанії робили роботів тільки для себе, потім з'явилися замовлення і вдалося монетизувати R&D, який потребує чимало вкладень. Зараз у Robocode вже виготовляють великі партії роботів на значні суми. «У нашому R&D відділі працює п'ять інженерів. Ми конструюємо, виробляємо роботів і продаємо школам у всьому світі. Наші роботи, як і наші програми, дуже цікаві інвесторам, не менш цікаві, ніж наші школи. Інвестори розуміють, що це дуже перспективна галузь, що швидко розвивається. Ми вже випустили понад три тисячі роботів — і для своїх освітніх програм, і на продаж у різні країни світу», — розповідає Роман Божок.

Пандемія показала, що великі перспективи у онлайн освіти. І Roboсode запустить низку онлайн-шкіл в Україні та у світі. «Локдаун показав, що потрібно приділяти особливу увагу онлайн-освіті, щоб охопити якнайбільше невеликих міст — насамперед в Україні. І ми продовжуватимемо рухатися у цьому напрямку», — каже Роман Божок.

Творці компанії очікують, що протягом найближчих п'яти років Roboсode відкриє школи в 30 країнах і стане проєктом номер один у сфері IT для дітей та підлітків. Плюс, посяде лідируючу позицію на ринку створення та продажу навчальних роботів для шкіл, технологічних кабінетів, smart-клубів у всьому світі.

У вересні цього року Roboсоde планує відкрити ще 20 нових шкіл в Україні, Білорусії, Чехії та Польщі. Йдуть перемовини з венчурними фондами у різних країнах світу, і до кінця року очікується надходження нових інвестицій. Це дозволить компанії активно розвиватись на Заході. У листопаді планується відкрити онлайн-школу в Канаді.

Одночасно Roboсode відкриває нові школи офлайн, у тому числі в невеликих містах та населених пунктах. Нещодавні успішні проєкти – школи в Гайсині та Іллінцях.

«І взагалі, якщо згадати… Була ідея та тисяча доларів у кишені. Зараз це велика мережа унікальних шкіл Roboсоde у різних країнах світу, школа повного дня Future School of Technology, виробництво роботів, масштабні змагання та олімпіади, соціальні проєкти тощо. Тож є бажання і натхнення розвиватися далі з користю для себе і для світу», — підсумував Роман Божок.