До такої структури інвестиційного портфеля я прийшов відносно недавно. Незважаючи на активну торгівлю на українській біржі ще у 2007 році, я не ставився до цих вкладень як інвестиційних. Це був трейдинг, причому вельми прибутковий трейдинг. Спочатку сам інвестиційний портфель на 100% складався з депозитів в українських банках.
Погодьтеся, отримувати 12% річних при незмінному курсі долара навіть дуже прибуткова інвестиція. Я так думав до першої кризи 2008 року, коли курс гривні зріс у півтора рази. Тоді я почав диверсифікувати свої вкладення за різними активами і активно застосовувати інструменти хеджування валютних і країнових ризиків. На той момент мені було 20 років, у жилах вирувала підприємницька кров і бажання реалізуватися.
Тому диверсифікація вкладень полягала в інвестиціях у свій бізнес, невеликі «ангельські» інвестиції в початкові проєкти, звичайно ж, депозити і активний трейдинг на фондовому ринку. Торгував акціями, які оберталися на американських біржах, опціонами на ці акції, а також акціями на українській і московській біржах.
Головний принцип, яким я керувався: «Ризикуй доки молодий». Коли потрібно створити капітал, можна додати до портфелю більше ризикових вкладень. Так склалося, що Україна сама по собі ризикова країна і відсоткові ставки навіть за депозитами давали дохідність іноді вище вкладень в окремі американські компанії. Зараз же я б рекомендував більше інвестувати в молоді міжнародні компанії і криптовалюти, щоб створити капітал.
З плином часу, капітал зростав і вкладення в один клас активів були занадто ризиковим заняттям. Відсотки за депозитами знизилися і сума гарантованого вкладу не покривала навіть пару відсотків виділеної під депозити частини капіталу. Так у портфелі з'явилися українські ОВДП і житлова нерухомість.